| Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Чорний карлик (автори) |
.
Чорні карлики — остиглі і внаслідок цього не випромінюючі (або слабко випромінюючі) у видимому діапазоні білі карлики. Являє собою кінцеву стадію еволюції білих карликів за відсутності акреції.
Нині в астрономічній літературі термін «чорний карлик», як правило не використовується, такі об'єкти іменуються білими карликами (WD).
Маси чорних карликів, подібно масам білих карликів, обмежуються зверху межею Чандрасекара, нижня межа маси визначається швидкістю еволюції зірок головної послідовності в білі карлики і швидкістю подальшого охолодження.
Сучасні моделі (2006 р.) остигання білих карликів передбачають, що білі карлики, утворені при еволюції першого покоління зірок (вік ~ 13 мільярдів років) повинні в наш час мати температури фотосфери ~ 3200 K і блиск в ~ 16 абсолютних зоряних величин, тобто бути вельми тьмяними об'єктами і розглядаються в якості одних з кандидатів-компонентів прихованої маси, що входить до складу масивних компактних об'єктів галактичних гало (MACHO).
Чорні карлики, як і масивні коричневі карлики, знаходяться в стані гідростатичної рівноваги, підтримуваного тиском виродженого електронного газу їх надр.
Див. також
- Коричневий карлик
- Білий карлик
- Прихована маса
- Субкоричневий карлик