Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Місячне море (автори) |
Місячне море — рівнина на Місяці, вкрита темною застиглою лавою.
Загальний опис[]
Вперше сучасні назви місячних морів з'явилися на карті Місяця, складеній 1651 року італійським астрономом Джованні Річчолі і італійським фізиком Франческо Грімальді. Води, як з'ясувалося пізніше, в них не було, але термін «море» і наведені на карті назви морів збереглися донині. Сучасний список місячних морів затвердив Міжнародний астрономічний союз.
Моря є найбільшими деталями місячного рельєфу. Це низовини (наприклад, Море Дощів розташоване на 1-3 км нижче середнього рівня поверхні Місяця) з рівним вкритим лавою дном, на якому трапляються складки та невеликі гори. Застигла лава більш темна, ніж решта поверхні Місяця, і саме цим пояснюється сірувато-коричневий відтінок, характерний для місячних морів. Моря покриті вулканічними породами, в основному базальтами. Обриси більшості місячних морів округлі, оскільки вони утворилися у величезних кратерах (імпактних басейнах). Більшість з них утворилася в пізньоімбрійській епосі, в основному 3,8-3,6 млрд років тому. Найбільше місячне море — Океаном Бур розміром 2000 км.
Моря (разом із озерами, затоками тощо, а також із безіменними «морськими» ділянками) вкривають 17% поверхні Місяця. Однак через невелику товщину вони складають <1% об'єму місячної кори. Їх сумарна площа — 6,3 млн км2 , а об'єм оцінюють у 10 млн км3.
На дні кратера Грімальді на краю Океану Бур наземними методами досліджень виявлені ільменіти — породи, що містять кисень. У морях мало кратерів. Крайовим зонам морів, які нагадують затоки, а також темним западин у вигляді озер, були дані відповідні їх увазі назви[1]. Навколо багатьох морів розташовані кільцеподібні гірські хребти. Море Дощів оточують Альпи, Кавказ, Апенніни, Карпати, Юра. Море Нектару — гори Алтай і Піренеї. Море Східне оточене Кордильєрами і горами Рока. У морях іноді зустрічаються урвища — скиди; найвідоміше урвище — Пряма Стіна знаходиться в Морі Хмар.
На зворотному боці Місяця морів небагато і вони невеликого розміру. Є припущення, що морські формації на Місяці сформувалися в результаті лише декількох зіткнень. Утворилися в результаті ударів кратери заповнилися лавою і породили маскони. Лавові породи важче материкових, що могло викликати асиметрію у розподілі місячної маси, внаслідок чого тяжіння Землі назавжди закріпило «морську» півкулю Місяця в напрямку нашої планети[2]. Зворотному боку Місяця властиві таласоїди — величезні кратери, що не містять лави. Море Східне, Море Москви та інші мають два кільцевих вали — зовнішній і внутрішній, зі співвідношенням діаметрів 2/1. Іноді внутрішні кільця сильно зруйновані.
Деякі факти про місячні моря[]
- Море Пізнане отримало свою назву після того, як в 1964 р. тут опустився американський зонд «Рейнджер-7».
- Море Спокою знамените тим, що саме тут людина вперше ступила на місячну поверхню 20 липня 1969 р. Це був американський астронавт Нейл Армстронг.
- В Морі Достатку радянський зонд «Луна-16» (1970) взяв пробу місячного ґрунту і доставив її на Землю.
- На південь від Затоки Райдуги проводив дослідження перший планетохід «Луноход-1» (1970-1971).
- На кордоні Моря Ясності проводив дослідження планетохід «Луноход-2»
Назви морів, заток, озер і боліт на видимій стороні Місяця[]
Українська назва — латинська назва
- Океан Бур — Oceanus Procellarum (1)
Моря[]
- Море Вологості — Mare Humorum (6)
- Море Східне — Mare Orientale
- Море Хвиль — Mare Undarum (14)
- Море Гумбольдта — Mare Humboldtianum (19)
- Море Дощів — Mare Imbrium (2)
- Море Змії — Mare Anguis (18)
- Море Достатку — Mare Fecunditatis (12)
- Море Крайове — Mare Marginis (16)
- Море Криз — Mare Crisium (17)
- Море Нектару — Mare Nectaris (11)
- Море Хмар — Mare Nubium (7)
- Море Островів — Mare Insularum' (4)
- Море Пари — Mare Vaporum (8)
- Море Піни — Mare Spumans (13)
- Море Пізнане — Mare Cognitum (5)
- Море Сміта — Mare Smythii (15)
- Море Спокою — Mare Tranquillitatis (10)
- Море Холоду — Mare Frigoris (3)
- Море Південне — Mare Australe
- Море Ясності — Mare Serenitatis (9)
Затоки[]
- Затока Вірності — Sinus Fidei (23)
- Затока Спеки — Sinus Aestum (24)
- Затока Місячника — Sinus Lunicus (22)
- Затока Любові — Sinus Amoris (29)
- Затока Веселки — Sinus Iridum (21)
- Затока Роси — Sinus Roris (20)
- Затока Слави — Sinus Honoris (26)
- Затока Згоди — Sinus Concordiae (28)
- Затока Суворості — Sinus Asperitatis (27)
- Затока Успіху — Sinus Successus (30)
- Затока Центральна — Sinus Medii (25)
Озера[]
- Озеро Благоговіння — Lacus Timoris
- Озеро Весни — Lacus Veris
- Озеро Вічності — Lacus Temporis
- Озеро Зими — Lacus Hiemalis
- Озеро Справедливості — Lacus Bonitatis
- Озеро Літа — Lacus Aestatis
- Озеро Надії — Lacus Spei
- Озеро Наполегливості — Lacus Perseverantiae
- Озеро Ніжності — Lacus Lenitatis
- Озеро Ненависті — Lacus Odii
- Озеро Осені — Lacus Autumni
- Озеро Смутку — Lacus Doloris
- Озеро Переваги — Lacus Excellentiae
- Озеро Радості — Lacus Gaudii
- Озеро Смерті — Lacus Mortis
- Озеро Сновидінь — Lacus Somniorum
- Озеро Щастя — Lacus Felicitatis
Болота[]
- Болото Гниття — Palus Putredinis
- Болото Сну — Palus Somni
- Болото Епідемій — Palus Epidemiarum
Назви морів і озер на зворотному боці Місяця[]
Українська назва — латинська назва.
- Море Мрії — Mare Ingenii
- Море Москви — Mare Moscoviense
- Озеро Забуття — Lacus Oblivionis
- Озеро Самотності — Lacus Solitudinis
- Озеро Задоволення — Lacus Luxuriae
Назви виключених морів і боліт[]
Українська назва — латинська назва.
- Море Бажання — Mare Desiderii
- Море Мале — Mare Parvum
- Море Негоди — Mare Hiemis
- Море Непізнане — Mare Incognito
- Море Нове — Mare Novum
- Море Струве — Mare Struve
- Болото Туманів — Palus Nebularum
- Затока Гей-Люссак — Sinus Gay-Lussac
- Затока Пьєтросул — Sinus Pietrosul
Примітки[]
Посилання[]
- Списки морських ділянок Місяця, затверджені Міжнародним астрономічним союзом: океан, моря, озера, затоки, болота
Місячні моря |
|
---|---|
Океани | Океан Бур |
Моря | Море Вологості • Море Гумбольдта • Море Достатку • Море Дощів • Море Змії • Море Крайове • Море Криз • Море Москви • Море Мрії • Море Нектару • Море Островів • Море Парів • Море Південне • Море Пізнане • Море Піни • Море Сміта • Море Спокою • Море Східне • Море Хвиль • Море Хмар • Море Холоду • Море Ясності |
Озера | Озеро Благоговіння • Озеро Весни • Озеро Вічності • Озеро Забуття • Озеро Задоволення • Озеро Зими • Озеро Літа • Озеро Надії • Озеро Наполегливості • Озеро Ненависті • Озеро Ніжності • Озеро Осені • Озеро Переваги • Озеро Радості • Озеро Самотності • Озеро Смерті • Озеро Смутку • Озеро Сновидінь • Озеро Справедливості • Озеро Щастя |
Затоки | Затока Вірності • Затока Згоди • Затока Місячника • Затока Любові • Затока Райдуги • Затока Роси • Затока Слави • Затока Спеки • Затока Суворості • Затока Успіху • Затока Центральна |
Болота | Болото Гниття • Болото Епідемій • Болото Сну |
Місяць |
||
---|---|---|
Фізичні особливості | Внутрішня структура •
Гравітація • Топографія • Магнітне поле • Атмосфера |
|
Орбіта | Орбіта •
Фази • Молодик • Повний Місяць • Сонячне затемнення • Місячне затемнення • Припливи і відпливи |
|
Місячна поверхня |
Селенографія •
Видимий бік • Зворотний бік • Моря • Таласоїди • Кратери (список) • Цирки • Гори • Долини • Борозни • Басейн Південний полюс — Ейткен • Шеклтон • Лід • Пік вічного світла • Космічна погода • Короткочасні місячні явища |
|
Наука про Місяць | Селенологія (хронологія) •
Мінералогія • Сейсмологія • Теорія гігантського зіткнення • KREEP • ALSEP • Лазерна локація Місяця • Пізнє важке бомбардування • Місячні породи • Вивітрювання • Місяцетрус • Маскон • Реголіт • Метеорити |
|
Дослідження | Дослідження •
Космічна програма «Луна» • Проект Аполлон • Колонізація • Місячна змова |
|
Інше | Календарний місяць •
Місячний календар • Місяць у культурі • Ілюзія Місяця • Походження • Гіпотетичні природні супутники Землі |