| Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Позначення Байєра (автори) |
Позначення Байєра — позначення зірок літерами грецького алфавіту, запропоновані Йоганном Байєром в зоряному атласі Uranometria (опублікований в 1603). Широко використовуються досі, хоча з того часу з'явилися й інші системи позначення, що охоплюють набагато більшу кількість зірок.
Принцип позначень Байєра заснований на блиску зірок: найяскравіша зірка сузір'я зазвичай позначалася літерою α, друга за яскравістю — β и т. д.
Це правило, однак, не завжди дотримувалося Байєром, який іноді користувався й іншими критеріями. Так, у випадках, коли зірки сузір'я приблизно однакові за яскравістю, він брав до уваги їх відносне положення. Наприклад, в сузір'ї Велика Ведмедиця зірки астеризму «Ківш» позначені не в порядку яскравості, а в порядку розташування в астеризмі. Інший критерій Байєра — схилення зірок: з двох приблизно однакових за яскравістю він віддавав пріоритет більш північній зорі. Так, в сузір'ї Близнюки яскравіший Поллукс знаходиться на південь від Кастора, що дещо поступається йому за блиском, і тому Поллукс позначений як β Близнюків, а Кастор — α Близнюків. У деяких випадках, міркування, якими керувався Байєр, зрозуміти складніше. Так, наприклад, порядок позначень в сузір'ї Великого Пса суттєво відрізняється від розподілу за яскравістю (крім головної зорі сузір'я α CMa — Сіріуса) і здається довільним.
Крім того, деякі зірки в позначеннях Байєра зараз відносять до інших сузір'їв. Дві зірки раніше мали подвійні назви: β Тельця (γ Візничого) і α Андромеди (δ Пегаса).
Кратні зорі позначаються літерою з наголосами індексом, наприклад, π 1, π 2, π 3 , π 4 , π 5 і π 6 Оріона.
Деякі зірки позначаються латинськими літерами (малими від a до z і великими від A до Q): наприклад, g Великої Ведмедиці (Алькор), P Лебедя. Позначення великими літерами від R до Z відносяться до змінних зірок і не входять в систему позначень Байєра.
Див. також[]
- Позначення Флемстида