ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АСТРОНОМІЇ
Advertisement
Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Метеорит (автори)



Не слід плутати з астероїдом — небесним тілом, що рухається в космосі.

Метеорит Вілламетт вагою 15,5 тонн.

Метеори́т (від грец. μετέωρος, «підвішений у повітрі») — тверде тіло небесного походження, що впало на поверхню Землі або іншого космічного тіла з космосу. Створена інтерактивна карта руху метеоритів[1].

Існують різні дані про кількість метеоритів, що падають на Землю, які залежать від точності вимірювань. Вважають, що за добу падає 5-6 тонн метеоритів, або 2 000 тонн на рік. Крім того, за добу на земну поверхню падає від 300 до 20 000 тонн метеоритного пилу.[2]. Більшість знайдених метеоритів мають вагу від декількох грамів до декількох кілограмів. Найбільший зі знайдених метеоритів — Гоба, маса якого (за оцінками, оскільки метеорит ніколи не зважувався) сягала 60 тонн[3].

Загальний опис

Явище падіння тіла з космосу, називається метеором, якщо воно виглядає не яскравіше —4-ї зоряної величини, якщо тіло яскравіше або помітні його кутові розміри  — болідом. Космічне тіло до падіння називається метеорним тілом і класифікується за астрономічними ознаками, наприклад, це може бути комета або астероїд. Аналогічні падінню метеорита явища на інших планетах і небесних тілах звичайно називаються просто зіткненнями між небесними тілами.

Основними компонентами метеоритної речовини є залізо-магнезіальні силікати й нікелисте залізо. Розповсюджені мінерали, що входять до складу метеоритної речовини, — це олівіни (Fe, Mg)2SiO4 і піроксени (Fe, Mg)SiO3 Вони наявні в силікатах або у вигляді дрібних кристалів чи скла, або як суміш із різними пропорціями.

Класифікація

За вмістом нікелистого заліза й силікатів метеорити поділяють на три великі категорії[4], які у свою чергу поділяють на дрібніші категорії:

  • кам'яні (92% за кількістю):
    • хондрити
    • ахондрити
  • залізо-кам'яні (2%):
    • паласити
    • мезосидерити
  • залізні (6%):
    • гексаедрити
    • октаедрити
    • атаксити

Кам'яні метеорити

Найбільш численні кам'яні метеорити поділяють на дві групи: хондрити й ахондрити.

Хондрити

Докладніше у статті Хондрити

Метеорит Сухий лиман
(хондрит: H4-5)

Хондрити названо так через наявність незвичайних включень сферичної або еліптичної форми — хондр — яких не виявлено в земних породах. Розмір хондр зазвичай становить близько міліметра, хоча буває і декілька міліметрів. Їх склад та структура свідчить, що вони кристалізувалися з розплаву[5]. Хондрити мають елементний склад, близький до складу тугоплавкої речовини Сонця, це відрізняє їх від земних порід. Їх вважають залишками протопланетної речовини, що зазнала мінімальних змін від часу утворення планет[6].

Звичайні хондрити
Докладніше у статті Звичайні хондрити

Значно переважають інші різновиди метеоритів за чисельністю, — з-поміж усіх знайдених на Землі метеоритів звичайні хондрити становлять 87%. Саме тому вони отримали назву «звичайні».

Вуглецеві хондрити

Вуглецеві хондрити містять багато заліза, що перебуває у зв'язаному стані в силікатах. Вони темніші звичайних, таке забарвлення вуглецевим хондритам надає мінерал магнетит (Fe3O4), невелика кількість графіту, сажі та органічних сполук, зокрема, цукри[7].

Ахондрити

Докладніше у статті Ахондрити

Група кам'яних метеоритів (близько 10%) — ахондрити. У них немає хондр і вони хімічно не схожі на хондрити. Ахондрити утворюють ряд від майже мономінеральних олівінових або піроксенових порід до об'єктів, подібних за структурою й хімічним складом до земних й місячних базальтів. Вони бідні залізом і сидерофільними домішковими елементами, у них дещо різний вміст Fe, Mg й Ca. Здебільшого ці метеорити схожі на вивержені породи Землі та Місяця, що пройшли магматичну диференціацію. Вважається, що ахондрити утворилися з вихідної речовини хондритового складу в процесі диференціації, що також призвела до утворення залізних метеоритів. Ахондрити поділяють на групи за мінеральном складом. Назва кожної з груп відповідає або назві основного мінералу, або назві метеориту, який можна вважати типовим представником даної групи: оголені (97% за масою становить ортоенстатит), уреїліти (85% олівіну), діогеніти (95% ортопіроксену), говардити (40-80% ортопіроксену) і евкрити (40-80% піжоніту).

Залізо-кам'яні метеорити

Залізо-кам'яні метеорити поділяють на два типи, що розрізняються хімічними й структурними властивостями: паласити та мезосидерити.

  • Паласитами називають ті метеорити, силікати яких складаються із кристалів магнезіального олівіну або їхніх уламків, укладених у суцільній матриці з нікелистого заліза.
  • Мезосидеритами називають залізо-кам'яні метеорити, силікати яких являють собою в основному перекристалізовані суміші з різних силікатів, що входять також до складу металу.

Залізні метеорити

Докладніше: Залізні метеорити

Залізні метеорити майже цілком складаються з нікелистого заліза (90-91% FeNi) з невеликими домішками фосфору та кобальту, можуть містити невеликі кількості мінералів у вигляді включень.
Нікелисте залізо (FeNi) — це твердий розчин нікелю в залізі. За високого вмісту нікелю (30-50%) нікелисте залізо перебуває, в основному, у формі теніту (γ-фаза) — мінералу гранецентрованої структури, за низького (6-7% нікелю) нікелисте залізо майже повністю складається з камаситу (α-фаза) — мінералу з об'ємно-центрованою ґраткою.

Залежно від структури, визначеної вмістом нікелю, залізні метеорити поділяють на[8]:

  • гексаедрити (4—6% Ni)
  • октаедрити (6—12% Ni)
  • атаксити (>12% Ni).

Якщо поліровану поверхню гексаедриту обробити кислотою, зазвичай видно тонке штрихування, яке називають неймановими лініями. Добрим прикладом гексаедриту є пластина метеорита Coahuila[9].

Внаслідок обробки кислотою полірованої поверхні октаедритів утворюються відманштеттенові фігури[8].

Окремі метеорити

  • Abee
  • Admire
  • Ahumada
  • Anthony
  • Arapahoe
  • Arcadia
  • Armel
  • Ashmore
  • Bansur
  • Barratta
  • Bath
  • Beaver
  • Beeler
  • Bencubbin
  • Bjurbole
  • Bledsoe
  • Bondoc
  • Buenaventura
  • Calliham
  • Chainpur
  • Channing
  • Charcas
  • Chico
  • Coahuila
  • Cosby's Creek
  • Dhofar 004
  • Dhofar 237
  • Drum Mountains
  • Elbogen
  • Finmarken
  • Gladston
  • Glorietta Mountain
  • Grand Rapids
  • Hamlet
  • Henbury
  • Hoba
  • Joe Wright Mountain
  • Juvinas
  • Kayakent
  • Lance
  • Landes
  • Lenarto
  • Lowicz
  • Magura
  • Miles
  • Mills
  • Morasko
  • Сіхоте-Алінський метеорит
  • Тунгуська катастрофа

Метеорити, знайдені на території України

На території України зареєстровано за останні століття падіння 43 метеоритів, з них чотири — залізні[10]. Ось найвідоміші з них:

  • Метеорит «Жигайлівка» — перший метеорит, знайдений на території України (упав 12 жовтня 1787 р. в Харківській губернії біля слободи Жигайлівка, тепер Тростянецького району Сумської області)[11][12].
  • Метеорит «Княгиня» — упав на Закарпатті 9 червня 1866 р. Було зібрано до тисячі його масивних уламків. Найбільша частина — вагою 286 кг — нині є експонатом Віденського музею природничої історії.
  • Метеорит Мигії — упав поблизу села Мигія Єлизаветградського повіту Херсонської губернії влітку 1889 року. Один з перших метеоритів, в якому виявлено хлорит, а також органічну речовину (сполучення вуглецю з воднем і киснем).[13]
  • Метеорит Сухий лиман — 48 кг, знайдений на околиці Одеси в 1987 році.
  • Найбільшим метеоритом в Україні й у всій Європі вважають ІллінецькийШаблон:Джерело?, який упав 400 млн років тому.

Влучання метеоритів у людей

Перший в історії задокументований випадок влучання метеорита в людину стався 30 листопада 1954 р. в місті Силакауга, округ Талладеґа штат Алабама, США. Один з уламків метеорита Силакауга вагою 3,86 кг та розміром з апельсин, пробив дах будинку і, відскочивши рикошетом від радіоприймача, травмував сплячу жінку.

Інший випадок було зафіксовано у червні 2009 року, коли метеорит розміром з горошину врізався в чотирнадцятирічного німецького школяра Герріта Бланка, що прямував у цей момент до школи. Він влучив у руку підлітка, а потім відскочив і створив у землі кратер діаметром 30 сантиметрів. Хлопець відбувся дзвоном у вухах, який пройшов через декілька годин, і шрамом завдовжки 7,5 см на руці[14][15].

Див. також

  • Космогенні мінерали
  • Метеоритний пил
  • Місячний метеорит
  • Марсіанський метеорит
  • Метеоритне залізо

Примітки

  1. Ученые создали интерактивную карту движения метеоритов
  2. «Железо в космосе» — глава з книги М. О. Мезеніна Занимательно о железе. М. «Металлургия», 1972. 200 с. (рос.)
  3. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. , с. 16
  4. Метеорити // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 282—284. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  5. Хондри // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 514. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  6. Хондрити // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 514. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  7. First Detection of Sugars in Meteorites Gives Clues to Origin of Life
  8. 8,0 8,1 Залізні метеорити // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 163. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  9. Частина метеориту Coahuila з колекції С.-Петербурзького гірничого унверситету
  10. Сайт Міжнародного метеоритного товариства.
  11. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. . - с. 18.
  12. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. - с. 325. Перший український метеорит.
  13. [http://geo.web.ru/db/meteorites/card.html?id=10814 Метеоритна колекція РАН (рос.) ]
  14. [http://vidomosti-ua.com/health/1819 «На німецького школяра впав метеорит.» Відомості.UA 12 червня 2009 (укр.) ]
  15. [http://www.telegraph.co.uk/science/space/5511619/14-year-old-hit-by-30000-mph-space-meteorite.html «14-year-old hit by 30,000 mph space meteorite». The Telegraph Thursday 23 February 2012 (англ.) ]

Посилання

  • Метеорит // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 968. — 1000 екз.
Advertisement