| Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Астроблема (автори) |
Аризонський метеоритний кратер
Астробле́ми (від грец. άστρον — зоря і грец. βλήμα — рана) — давні структури на поверхні Землі, що утворилися внаслідок падіння космічних об'єктів[1].
Назву запропоновано 1960 року американським геологом Р. Дітцом для геологічних структур, що, можливо, втратили чітку виразність у рельєфі, але зберегли інші геологічні ознаки падіння великого небесного тіла — свідоцтва вибуху чи удару. Подібні утворення під назвою метеоритних кратерів добре відомі на Місяці, Меркурії та інших небесних тілах, де вони збереглися майже в незмінному вигляді (на відміну від Землі). Іноді їх називають імпактними структурами (від англ. impact), що означає «утворені внаслідок зіткнення»[2]. Класичним прикладом є Аризонський кратер. Попри його невеликі розміри (діаметр — 1200 м, глибина — близько 180 м) цей кратер чи не найкраще зберіг свій первинний вигляд і його метеоритне походження було доведено одним з перших.
У базі даних зіткнень із Землею станом на 2012 рік налічується 182 підтверджені астроблеми:
- Вал Вредефорта в ПАР (діаметром 160 км),
- кратер Чіксулуб (на Юкатані, 150 км)
- Садбері (Канада, 130 км).
Інші відомі приклади: Попігайська западина (90 км, Росія), озеро Манікуаган (85 км, Канада), озеро Каракуль (52 км). Кратер Нордлінгер Ріс у Німеччині (25 км) є одним з найбільших у Європі та найкраще вивченим[2].
Деякі джерела вважають, що до астроблем належать Тенгізська (Ішимська) кільцева структура (700 км), Прибалхасько-Ілійська западина (700 км)[2], кратер Землі Вілкса (480 км), Улоговина пекла в Естонії (80 м) та інші, але їх належність до астроблем поки що залишається лише припущенням.
Астроблеми на теренах України[]
В Україні налічується сім підтверджених астроблем до яких, зокрема, зараховують Бовтиську (діаметром 25 км), Оболонську (12 км) та Іллінецьку (7 км). Вік астроблем обчислюється від 2 млрд років до млн років. Вік Бовтиської астроблеми — 80 млн років, а Іллінецької — 400 млн років. Усі вони поховані під товстим шаром осадових порід і їх вивчення здійснювалося за кернами свердловин.
Джерела[]
- ↑ Астроблема // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 30—31. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Кац Я. Г., Полетаев А. И., Сулиди-Кондратьев Е. Д. Кольцевые структуры лика планеты. — М.: Знание, 1989.
Література[]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Phil Hawke & M. C. Dentith Детальне аеромагнітне дослідження астроблеми Яллалі. Centre for Global Metallogeny, The University of Western Australia.
- Бурба Г. Шрамы на ликах планет // Вокруг света. — М., 2009. — № 3 (2822).
- Вишневский С. А. Астроблемы. — Новосибирск: «Нон-парель», 2007. — 288 с.
- Гуров Е. П., Гожик П. Ф. Импактное кратерообразование в истории Земли. — К.: Институт геологических наук НАН Украины, Гнозіс, 2006. — 195 с.
| Діаметр > 20 км |
Акраман •
Амелія Крік • Араґуаїнья • Біверхед • Бовтиський • Вредефорт • Вудлей • Ґоссес Блафф • Каменський • Каракуль • Карський • Карсвелл • Кеурусселкя • Клірвотер Східний • Клірвотер Західний • Кограм • Консепшен Бей • Лаппаярві • Логанча • Манікуаган • Містестін • Монтаньє • Мороквенг • Мйолнир • Менсон • Оболонський кратер • Острова Слейт • Попігайська западина • Прескілє • Пучеж-Катунський • Ріс • Рошшуар • Садбері • Сент Мартін • Сільян • Стін Рівер • Стренгвейс • Тогиз • Тукунука • Гоутон • Хігбурі • Чесапікський кратер • Чіксулуб • Шарлевуа • Шива • Шумейкер • Яррабабба |
 |
|---|---|---|
| Діаметр < 20 км |
Аризонський •
Аркену • Вулф-Крік • Жаманшин • Іллінецький • Каалі • Ротмістрівський кратер • Соболєв • Лонар • Суав'ярві • Смердяче • Шійлі • Яніс'ярві |
|